От як нас із Дашуткою зафоткав кієвскій мальчішка:  zaher.livejournal.com/354203.html

А взагалі-то мій пост про дещо серйозніше. Я під враженням посту про кастрацію кота і коментів у donvinton  хочу сказати наступне: гуманного рішення цієї проблеми немає. Пічкати тварючку таблетками - не гуманніше, аніж стерилізувати. Жахливі наслідки онкології гарантовані більшості з них, тому таблетки - навіть гірше. І якщо ти забираєш кота або собачку додому, не факт, що потім знайдеться кому віддати кошенят чи цуценят. І шо, блять, топити? Чи викидати на вулицю, де їх пиздять всякі ублюдки і "наші маленькі друзі" стають агресивними! Мене днями вкусила одна сучка, гарна дворняга, шокапєц. А кинулася на ноги, бо ногами її б"ють періодично (це сказала одна перехожа), от у неї одразу і захисний рефлекс. Добре, коли у вас шось породисте, тоді не тільки пороздаєте, а ше й грошей заробите, як Люмпен. А я, наприклад, знаю, шо для моєї малої (підібраної на вулиці), хоч і гарної дуже, але навряд чи буде таке щастя з її кошенятами. Спочатку вона звичайно народить, бо кілька бажаючих на її нащадків - вже маю. Але потім стерилізую. Бо люблю її і не хочу, щоб вона мучилась. В селі, звичайно, простіше, але, живучи у місті - із двох зол вибираю менше. Так шо, котікі мої, уймітєсь.